Стародавній метал, який ожив: унікальне відкриття з глибин Перу
Археологи й матеріалознавці з Pontificia Universidad Católica del Perú (Ліма) разом із фахівцями з Max Planck Institute for Iron Research (Дуйсбург) оголосили про сенсаційне відкриття: металева сплавна пластина віком понад 1 500 років, знайдена в печері «Картання» у регіоні Апурімак, виявилася надзвичайно стійкою до корозії й фактично неушкодженою.
За словами керівника проєкту, професора María Elena Rivera, аналіз структури показав:
«Ми маємо справу із сучасною й надзвичайно витонченою технологією обробки металу, яка випереджала свій час на кілька століть».
Що саме виявили
- Пластина виготовлена з залізно-нікелевого сплаву з домішками міді та трьох рідкісних металів — ними займається команда з Дуйсбурга.
- Поверхня демонструє структуру “мікро-матричної решітки”, під час дослідження за допомогою скануючої електронної мікроскопії (SEM) були зафіксовані наноскопічні канали діаметром ≈15 нанометрів, які, як вважають вчені, працювали як «самоочищувальний фільтр» для корозійних іонів.
- Хімічний аналіз показав, що виріб піддавався термічному обробленню при температурі ≈960 °C, а потім — швидкому охолодженню у середовищі з високим вмістом азоту, що є технологією, характерною для сучасного жаростійкого виробництва металів.
Відкриття змінює уявлення про технології доколумбової Америки
Раніше вважалося, що металургія корінних цивілізацій Америки була примітивною порівняно з сучасними технологіями. Нове дослідження суттєво змінює цю картину. Вчені припускають, що сплав міг служити для:
- виготовлення елементів астрономічних інструментів, які витримували агресивне середовище;
- компонентів високоточного інструментарію чи ритуального обладнання;
- основи для тканого металевого композиту, ще невідомого сучасній науці.
Чому це важливо
Для археології відкриття має кілька значущих наслідків:
- Пересуває часову межу розвитку металургії — технологію раніше вважали “модерною” лише з XIX–XX століття.
- Дає новий поштовх для досліджень “втрачених технологій” й стимулює міждисциплінарну співпрацю археологів, матеріалознавців і фізиків.
- Відкриття може впливати на сучасну металургію: “структура самоочищення” та “нанокаталіз” корозійних процесів можуть знайти застосування у майбутньому в сталих матеріалах для будівництва, космонавтики чи екотехнологій.
«Ми ще не знаємо, чи це був ранній прототип сучасної технології чи унікальний експеримент, але факт лишається: наші уявлення про минуле мають бути оновлені», – коментує професор Rivera.