Експеримент NA62 у ЦЕРН уточнив частоту надзвичайно рідкісного розпаду зарядженого каона на піон, нейтрино й антинейтрино. Новий результат 2026 року став точнішим і наблизився до передбачення Стандартної моделі — тому подавати його як відкриття нової фізики передчасно.
Що змінилося після першого спостереження
Про перше спостереження процесу K⁺ → π⁺νν̄ із достовірністю понад п’ять стандартних відхилень колаборація повідомила у 2024 році. Це був важливий поріг надійності самого сигналу, а не підтвердження відхилення від теорії.
Як пояснює CERN Courier у повідомленні від 2 червня 2026 року, додаткові дані знизили невизначеність на 40%. Імовірність розпаду оцінили як (9,6 +1,9/−1,8) × 10⁻¹¹. Попереднє центральне значення становило 13,0 × 10⁻¹¹, тоді як теорія прогнозує приблизно 8 × 10⁻¹¹.
Навіщо вимірювати настільки рідкісний процес
Такі розпади чутливі до непрямих ефектів ще невідомих частинок. Їхня частота допомагає перевіряти моделі, які виходять за межі чинної теорії. У цьому вимірюванні точність покращили нейромережеві методи розпізнавання каонів і піонів. Головним обмеженням поки залишається обсяг статистики.
Про інший напрям дослідження квантових явищ читайте в нашому матеріалі про модель фрактонів у квантовій спіновій рідині — там також важливо відрізняти теоретичний прогноз від експериментального підтвердження.