Вашингтонський університет у Сент-Луїсі разом із кількома науковими партнерами розробив ультрадовговічний каталізатор на базі вуглецю для водневих паливних елементів; це може зняти обмеження на застосування паливних елементів у енергоємних системах. Технологія зменшує знос і зберігає ефективність при мінімальній кількості платини.
Роботу виконали дослідники Вашингтонського університету у Сент-Луїсі спільно з Національною лабораторією Брукгейвена, Національною лабораторією Лоуренса в Берклі, Північно-Східним університетом і Піттсбурзьким університетом. Результати опубліковано в Nature Nanotechnology у серпні 2026 року.
Каталізатор базується на наноструктурованій вуглецевій матриці, яка дозволяє використовувати мінімальну кількість платини без втрати ефективності паливного елементу. Такий підхід спрямований на зниження залежності від дорогоцінного металу в каталізаторі.
Ключовою особливістю є архітектура з мікроскопічними вуглецевими каналами, що захищають платинові частинки від деградації та агломерації під час інтенсивної роботи. За словами авторів, це забезпечує рекордну стабільність каталізатора.
Практичний ефект полягає в розв’язанні проблеми швидкого зносу паливних елементів. За рахунок підвищеної стійкості технологія робить водневу енергетику більш придатною для забезпечення енергії енергоємних дата-центрів та для застосування у важкому транспорті.
Розвиток водневої енергетики охоплює не лише довговічні каталізатори, а й нові способи перетворення водню на енергію — зокрема, безкомпресорну водневу турбіну на детонаційних хвилях.