Європейське космічне агентство (ESA) повідомило про раптову зміну напрямку циркуляції рідкого зовнішнього ядра Землі під Тихим океаном, що має наслідки для розуміння механізму, який формує захисне магнітне поле планети.
Дослідження провела наукова група місії супутникового сузір’я Swarm під керівництвом докторки Елізабетти Йорфіди; звіт опубліковано в серпні 2026 року. Магнітометри трьох супутників зафіксували, що гігантський потік розплавленого заліза на глибині близько 3 000 км під Тихим океаном різко змінив напрямок на східний, а потім почав поступово сповільнюватися.
Технічні вимірювання трьох супутників Swarm, які реєструють варіації геомагнітного поля з орбіти, показали відхилення від усталеної моделі стабільної західної циркуляції зовнішнього ядра. Отримані дані вказують на іншу локальну динаміку течії розплавленого металу.
Зміни відбулися протягом періоду менше ніж одне десятиліття. Такий темп змін, за висновком групи, свідчить про існування швидких локальних гідродинамічних циклів у зовнішньому ядрі.
Наукове значення відкриття полягає в тому, що воно змінює фундаментальні уявлення про роботу геодинамо — механізму генерації захисного магнітного поля планети — і допомагає пояснити причини нерівномірного дрейфу магнітних полюсів.