Міжнародний консорціум астрофізиків опублікував у Nature 12 серпня 2026 спектральне свідчення того, що джерело MoM-BH*-1 є молодою надмасивною чорною дірою, повністю загорнутою в щільну оболонку нейтрального водню; відкриття пояснює аномально раннє зростання таких об’єктів у Всесвіті.
У дослідженні брали участь Інститут досліджень космосу за допомогою космічного телескопа (STScI) та Кембриджський університет. Спостереження здійснено за допомогою телескопа JWST, а результат опубліковано в журналі Nature.
Об’єкт MoM-BH*-1 належить до класу так званих «маленьких червоних цяток» (Little Red Dots) і має червоний зсув раннього Всесвіту, що вказує на його появу на ранніх етапах космічної історії.
За поданою інтерпретацією, об’єкт є молодою надмасивною чорною дірою, повністю загорнутою у надщільну оболонку з нейтрального водню з густиною близько 10^11 частинок на кубічний сантиметр. Гравітаційна енергія акреції прогріває цю оболонку, змушуючи її випромінювати світло з характерним бальмерівським стрибком інтенсивністю 7.7 замість випромінення, пов’язаного з термоядерним синтезом.
Автори роблять висновок, що це пояснює парадокс аномально раннього зростання надмасивних чорних дір: сотні компактних об’єктів раннього Всесвіту, які раніше вважали за надщільні галактики, можуть бути акреційними коконами навколо молодих чорних дір.
Нове спектральне підтвердження розширює картину, описану в матеріалі про «чорні діри-зорі» раннього Всесвіту, показуючи, як такі об’єкти можуть бути приховані в щільних водневих оболонках.