Фізики Єврейського університету в Єрусалимі дослідили тонкі відшаровані зразки діселеніду ніобію та дисульфіду танталу. Тунельні дані добре узгоджуються з двозонною моделлю надпровідності Макміллана, навіть коли в спектрі видно лише одну щілину. Роботу опублікували в Physical Review Letters 29 червня 2026 року.
Чому одна видима щілина не означає одну зону
Прості однозонні теорії не відтворюють детальну форму виміряних спектрів. У двозонній моделі сильне міжзонне розсіювання може приховувати відмінності між щілинами. Тому висновок випливає із зіставлення вимірювань із моделлю, а не з прямого спостереження двох окремих щілин.
Що показали вимірювання
Команда також проаналізувала руйнування куперівських пар магнітним полем; ці дані теж описуються моделлю Макміллана. Автори припускають, що масивний NbSe₂, імовірно, є тризонним надпровідником. Це інтерпретація результатів, а не встановлене спостереження трьох параметрів порядку.
Межі висновку
Дослідження стосується тонких багатошарових зразків; воно не дає підстав називати результат відкриттям саме в моношарі. Робота уточнює опис низькорозмірної надпровідності, але не демонструє готового квантового пристрою.
Джерело: Two-Band Superconductivity in Few-Layer NbSe₂ and TaS₂.
Інший напрям енергоощадної надпровідної електроніки розвивають японські науковці: читайте, як RIKEN і Токійський університет представили надпровідні логічні елементи з наднизьким енергоспоживанням.
