Крижана оболонка Енцелада неоднакова за товщиною: біля південного полюса вона може бути набагато тоншою, ніж у середньому на супутнику. У дослідженні 2016 року Мікаель Бойте, Аттіліо Ріволдіні та Ентоні Трін отримали оцінку 7 ± 4 км для південної полярної кори.
Оцінка за гравітацією та формою
Автори побудували модель рівноваги крижаної оболонки, що мінімізує певні внутрішні напруження. Дані про гравітацію та форму супутника в цій моделі відповідають середній товщині льоду 23 ± 4 км і океану завтовшки 38 ± 4 км.
Розрахунок узгоджується з висновками з лібрацій — невеликих коливань орієнтації супутника, — хоча не спирається безпосередньо на них. Це робить результат корисною незалежною перевіркою картини глобального підлідного океану.
Чому важливий тонкий полярний лід
Тонша кора полегшує відкривання каналів для води й може посилювати виділення припливного тепла через концентрацію напружень. Проте наведені кілометри — модельна оцінка з помітною невизначеністю, а не прямий вимір бурінням. Вона не встановлює точну швидкість підйому води й не є доказом існування життя.
Більше про фізичні процеси в цій планетній системі — у нашій публікації про магнітне оточення Сатурна.