Дослідники PSI, ETH Zurich та Амстердамського університету безпосередньо спостерігли оптичний ефект Магнуса. Максимум взаємодії сильно сфокусованого лазерного променя з одиночним іоном виявився зміщеним від центру пучка.
PSI повідомив про результат 27 серпня 2026 року. Стаття команди Філіпа Лайндекера вийшла онлайн у Physical Review Letters 6 серпня.
Один іон як надмалий зонд
Іон кальцію утримували електромагнітними полями й досліджували його взаємодію зі світлом у різних точках. Це дозволило виміряти поперечне зміщення на кілька сотень нанометрів.
Причина пов’язана з просторовою структурою електромагнітного поля сфокусованого променя. У дослідженій конфігурації величина зміщення визначається довжиною хвилі, а не ступенем фокусування. Назва нагадує ефект закрученого м’яча, проте атом тут не летить вигнутою траєкторією.
Чому це важливо для кубітів
Лазери керують станами захоплених іонів у квантових обчислювачах. Неврахований зсув може погіршувати точність такого керування. Автори також розглядають можливість використати пов’язані з ефектом сили для зв’язку кубітів, але готового обчислювального пристрою на цьому принципі робота не демонструє.
Про інший спосіб використання світла в обчисленнях читайте в матеріалі про багатофотонний квантовий резервуар LSU.
