Морські бактерії можуть спільно розкладати складні вуглеводи водоростей, із якими окремі учасники спільноти не справляються. Такого висновку дійшли автори дослідження в Nature, про яке MIT повідомив 14 вересня 2026 року.
Складна молекула потребує різних фахівців
Дослідники вивчали фукоїдани — розгалужені молекули водоростей, стійкість яких до розкладання сприяє утриманню вуглецю в морському середовищі. Із прибережної води вони виділили спільноту з восьми бактеріальних штамів. Жоден із перевірених штамів окремо не забезпечував повного розщеплення досліджуваного матеріалу.
Натомість бактерії доповнювали одна одну. Одні працювали переважно з основним ланцюгом молекули, інші — з бічними відгалуженнями. У деяких поєднаннях це дозволяло майже повністю розкласти фукоїдан: спільний результат був сильнішим за ефект окремих учасників.
Навіщо це знати про океан
Робота показує, що доля органічного вуглецю залежить не лише від наявності певної бактерії, а й від складу всієї спільноти. Дослідники також створили модель, яка за даними малих груп передбачала взаємодію більших комбінацій штамів.
Ці результати допомагають пояснювати мікробні процеси, але самі собою ще не визначають, скільки вуглецю океан утримує або повертає в обіг у глобальному масштабі.
Бактеріальні спільноти цікаві й інженерам: раніше ми розповідали, як MIT створив живі логічні схеми з бактерій.
