Дослідники спостерігли гексагональне щільне пакування атомів кисню у водяному льоді за умов, наближених до надр планет-гігантів. Робота допомагає уточнити, які форми води можуть існувати глибоко всередині Урана та Нептуна.
Статтю опубліковано 9 вересня 2026 року в Physical Review Letters. Серед учасників — фахівці CEA, французьких університетів і Європейського центру синхротронного випромінювання ESRF у Греноблі.
Лід, у якому водень стає рухливим
Зразки стискали в комірках із алмазними ковадлами, нагрівали лазером і досліджували рентгенівською дифракцією. За тиску понад 200 гігапаскалів і температури понад 1800 кельвінів — приблизно 1527 °C — гексагональна структура стала домінантною.
Аномальне теплове розширення вказувало на перехід до суперіонного режиму. У такому стані кисень утворює впорядкований каркас, тоді як водень може переміщуватися всередині нього. Це не звичайний лід і не звичайна рідка вода.
Що це означає для планет
Автори також дослідили перехід між кубічним і гексагональним пакуванням у діапазоні 130–200 гігапаскалів. Результат важливий для моделей планетних надр, але сам по собі не доводить походження незвичайних магнітних полів Урана та Нептуна.
Різноманіття позаземного льоду має значення й для менших світів: раніше ми розповідали, чому під південним полюсом Енцелада крижана оболонка може бути тоншою та як це пов’язано з його підлідним океаном.
