У MIT розробили наномеханічний пристрій, який використовує деформацію м’якого полімеру для обробки й запам’ятовування інформації. Його поведінка нагадує окремі властивості нейронів, повідомив університет 16 вересня 2026 року.
Матеріал пам’ятає попередні впливи
Між двома металевими електродами дослідники розмістили надтонкий шар полідиметилсилоксану — PDMS. Під дією напруги електроди притягуються, стискають полімер і змінюють струм через пристрій.
Полімер є в’язкопружним: після стискання він повертається до початкового стану не миттєво. Завдяки цьому електрична відповідь залежить від історії прикладених сил і напруг. Частину функцій пам’яті та обчислення виконує сама фізика матеріалу.
Як уникнули злипання
На наномасштабі поверхні можуть настільки сильно притягуватися, що їх неможливо розділити. М’який прошарок працює як нанопружина, врівноважуючи ці сили та роблячи рух оборотним.
Такий підхід потенційно корисний для компактної електроніки, сенсорів і пристроїв з обмеженим енергоспоживанням. Однак демонстрація нейроноподібної поведінки ще не означає створення повноцінного штучного мозку чи готової заміни сучасних процесорів.
Інший незвичний спосіб обчислення ми розглядали в матеріалі про живі логічні схеми з бактерій: там носієм інформації слугують біологічні процеси, а не механічна деформація.
