Інститут морських та атмосферних досліджень Утрехтського університету (IMAU) у середині серпня 2026 року опублікував дослідження групи під керівництвом René M. van Westen, яке встановило залежність стабільності Атлантичної меридіональної перекидної циркуляції (AMOC) не лише від абсолютної температури, а й від темпу її зростання. Це важливо для оцінки ризиків раптових кліматичних змін у Північній півкулі.
У роботі моделювання динаміки AMOC показало, що при повільному нагріванні океан має змогу частково адаптуватися до вищих температур, зменшуючи ймовірність нестабільного переходу. Такий режим допускає більші абсолютні значення потепління без негайного колапсу циркуляції.
Водночас дослідники виявили критичний темп зростання температури: перевищення 0,3°C за десятиліття провокує гідродинамічну нестабільність і може спричинити колапс AMOC при значно нижчих порогах абсолютного потепління, ніж вважалося раніше. Цей висновок випливає безпосередньо з результатів моделювання авторів.
За словами авторів, наслідки дослідження стосуються міжнародної кліматичної політики: концепція тимчасового перевищення кліматичних цілей (temperature overshoot) повинна враховувати не тільки кінцеві значення температури, а й швидкість викидів парникових газів, оскільки темп нагрівання прямо впливає на ризик раптових змін у кліматичній системі.
Публікація групи René M. van Westen в IMAU підкреслює необхідність перегляду підходів до оцінки ризиків та планування політик, які враховують динамічну реакцію океану на швидке потепління.
Дослідження AMOC доповнює ширшу картину вразливості природних систем до швидкого потепління — цікава робота про межі адаптації лісів також показує, що саме темп кліматичних змін може стати критичним фактором.