Коли ми чуємо словосполучення «штучний інтелект», найчастіше уявляємо одну велику модель, яка відповідає на запитання. Але майбутнє ШІ, ймовірно, буде не про одну нейромережу, а про складні системи, де десятки різних компонентів працюють разом.
Саме для цього потрібна оркестрація ШІ — спосіб керувати взаємодією різних моделей, агентів, програм та джерел даних так, щоб вони працювали як єдиний механізм.
Уявіть не одну нейромережу, а цілу команду
Одна модель може добре писати тексти. Інша — аналізувати документи. Третя — шукати інформацію в базах даних. Четверта — перевіряти результати роботи інших систем.
Але сама наявність багатьох інструментів ще не створює розумну систему. Потрібен той, хто визначить:
- яке завдання виконувати першим;
- яку модель використати;
- коли передати результат іншому компоненту;
- як перевірити якість отриманої відповіді.
Цю роль і виконує оркестрація.
Чому це схоже на роботу оркестру
У симфонічному оркестрі десятки музикантів можуть бути чудовими професіоналами, але без координації вони не створять цілісну композицію.
Так само і в ШІ-системах. Важливі не лише окремі моделі, а й те, наскільки добре вони взаємодіють між собою.
Наприклад, автоматизована редакційна система може працювати так:
- один агент знаходить тему;
- другий збирає інформацію;
- третій створює чернетку;
- четвертий перевіряє факти;
- п’ятий готує матеріали до публікації.
Для користувача це виглядає як одна команда: «підготувати матеріал». Але всередині відбувається складний ланцюг операцій.
Оркестрація ШІ та ШІ-агенти — не одне й те саме
ШІ-агент — це система, яка може отримати мету, спланувати дії та використовувати доступні інструменти.
Оркестрація — це ширший рівень. Вона відповідає за те, як різні агенти, моделі та програми працюють разом.
У складних системах частину завдань може виконувати штучний інтелект, а частину — звичайний код. Наприклад, перевірка формату файлу чи передача даних між сервісами часто надійніше працює без участі нейромережі.
Чому одна велика модель не вирішує все
Здається логічним створити одну надпотужну модель, яка буде робити абсолютно все. Але на практиці спеціалізовані системи часто працюють ефективніше.
Одна модель може краще аналізувати юридичні документи. Інша — створювати зображення. Третя — працювати з кодом. Четверта — виконувати пошук.
Оркестрація дозволяє об’єднати їхні переваги в одну систему.
До чого тут державний та суверенний ШІ
Коли говорять про національний штучний інтелект, часто уявляють одну велику українську мовну модель. Але в реальності повноцінна ШІ-інфраструктура може складатися з багатьох компонентів: моделей, баз даних, спеціалізованих агентів, державних сервісів та систем доступу до інформації.
Саме тому важливо дивитися не лише на створення окремої моделі, а й на те, як вона буде взаємодіяти з іншими системами. Ми вже розбирали, що змінилося у проєкті суверенного ШІ України через пів року після першого анонсу та які етапи його розвитку можна оцінити вже зараз.
Майбутнє ШІ — це не тільки моделі, а системи
Перший етап розвитку генеративного штучного інтелекту був змаганням моделей: хто має більше параметрів, довший контекст і кращі результати тестів.
Наступний етап, ймовірно, буде змаганням систем.
Перемагатимуть не обов’язково ті, хто створить одну найбільшу нейромережу. Більшу перевагу можуть отримати ті, хто навчиться ефективно поєднувати десятки різних інструментів у єдиний механізм.
І саме цим механізмом стане оркестрація ШІ.