Дослідники Інституту Вісса при Гарварді створили ДНК-нанопристрій, який розпізнає клітинні маркери та відкриває доступ до молекулярного вантажу. Про експеримент Шона Дугласа та Ідо Бахелета інститут повідомив 16 лютого 2012 року. Це рання робота з програмованої доставки, а не нове клінічне лікування мієломи.
Контейнер, який реагує на клітину
Метод ДНК-оригамі дозволив скласти нитки ДНК в нанорозмірну бочкоподібну структуру. Її дві половини з’єднані шарніром і утримуються молекулярними засувками. Коли засувки розпізнають відповідні білки на поверхні клітини, контейнер розкривається.
У дослідах фрагменти антитіл передавали клітинам лейкемії та лімфоми сигнали для запуску програмованої загибелі. Для різних типів клітин використовували різні комбінації молекулярних повідомлень.
Чому це ще не готова терапія
Наукова цінність роботи — у поєднанні розпізнавання мішені та керованої доставки. Вона не підтверджує наведені в початковому повідомленні 94% знищення клітин мієломи, 99% збереження здорових клітин або використання інтерферону-гамма. Лабораторна вибірковість сама по собі не доводить безпечності та ефективності лікування людей.
Про інший підхід до адресної доставки молекул читайте в нашому матеріалі про наночастинки для доставки siRNA при фіброзі печінки.