Дослідники Німецького університету в Каїрі та RWTH Aachen вивчили доставку siRNA до активованих зірчастих клітин печінки за допомогою хітозанових наночастинок. Першу роботу опублікували ще 25 червня 2020 року в Pharmaceutics. Вона стосується доклінічного підходу, а не доведеного лікування фіброзу в людей.
Як доставити молекулу до потрібної клітини
Частинки несли siRNA проти TGF-β — сигнального чинника, пов’язаного з розвитком фіброзу. Для спрямування до клітин їх модифікували пептидами, що зв’язуються з рецептором PDGFR-β.
Проте виник бар’єр: хітозан зв’язується з колагеном, який накопичується навколо клітин. Це сприяло утриманню частинок у фіброзній тканині, але могло заважати їхньому проникненню всередину клітин.
Чому накопичення ще не означає лікування
За результатами дослідження, зменшення колагенового бар’єра колагеназою покращувало доставку. У клітинних дослідах модифіковані частинки ефективніше знижували експресію TGF-β. У мишей досліджували накопичення наночастинок у фіброзній печінці.
Ці спостереження не встановлюють клінічної ефективності або безпеки для пацієнтів. Вони показують, що при розробці адресної доставки потрібно враховувати не лише рецептор-мішень, а й оточення клітин.
Інший приклад доклінічних наноматеріалів розглянуто в нашому матеріалі про біоподібні наносполуки в лабораторних моделях сітківки.