Дослідники Північно-Західного університету США показали, за яких умов відмінності між елементами складної мережі допомагають їй зберігати стійкість. Роботу «Disorder-promoted stability» опублікував журнал Science; університет розповів про неї 17 вересня 2026 року.
Чому однаковість не завжди корисна
Інтуїтивно здається, що однакові компоненти та впорядковані зв’язки мають працювати надійніше. Однак у системах із багатьма взаємодіючими частинами неоднорідність може змінювати поширення збурень і запобігати нестійкій поведінці.
Команда Аділсона Моттера розробила математичний підхід і перевірила його на моделях електромереж, нейронів, зграй, спеціально спроєктованих матеріалів та екологічних мереж. Важливими виявилися не лише масштаб відмінностей, а й місце, де вони виникають.
Не рецепт випадково «зіпсувати» мережу
Помірна неоднорідність за певних умов покращувала стійкість, але надмірна могла її руйнувати. Тому результат не закликає додавати випадкові дефекти в енергосистеми: йдеться про можливість обґрунтовано проєктувати відмінності.
Автори також наголошують, що надто спрощені моделі з однією змінною на вузол можуть пропускати важливу динаміку. Перехід від розрахунків до реальної інфраструктури потребуватиме окремих перевірок; робота сама по собі не доводить запобігання відключенням електрики.
Про інший підхід до контролю нестійкості в енергетичних дослідженнях читайте в матеріалі про PACMAN — систему ШІ для передбачення нестабільності термоядерної плазми.
