Дослідники Массачусетського технологічного інституту представили автоматизований спосіб виготовлення ліпідних наночастинок — оболонок, які допомагають доставляти молекули РНК до клітин. Як повідомляє MIT, метод має прискорити пошук складів для майбутніх РНК-препаратів, а не замінити їхні клінічні випробування.
Як працює двоетапне змішування
Спочатку потоки мРНК і ліпідів з’єднують за однакової швидкості. Потім, після контрольованої затримки, додають буфер. Час між цими етапами впливає на розмір частинок, а склад буфера — на їхню форму. Так дослідники можуть системно змінювати параметри, не готуючи кожен зразок вручну.
Установку поєднали з автоматичним вимірюванням розміру частинок методом динамічного розсіювання світла. За отриманими даними команда також навчала модель машинного навчання прогнозувати властивості нових рецептур. Форму частинок при цьому досі перевіряють окремими методами — повністю автоматичним такий контроль не став.
Чому це важливо
Для РНК-терапії значення має не лише сама молекула, а й носій: його розмір і будова впливають на поведінку препарату в організмі. Нова платформа може швидше відсіювати невдалі варіанти та спрямовувати подальші лабораторні досліди. Висновків про ефективність чи безпеку конкретного лікування ця робота поки не дає.
Раніше ми писали про інший спосіб точнішої доставки генетичного матеріалу: пептиди допомогли спрямувати ліпідні наночастинки з мРНК до клітин мозку.
