Дослідники Кіотського університету переосмислили те, як спільні коливання активності нервових клітин впливають на обробку зорової інформації. У повідомленні університету йдеться про повторний аналіз записів роботи великих груп нейронів у мишей, які бачили зображення з невеликими відмінностями.
Що показали записи нейронів
Для кожної з п’яти мишей вивчали активність приблизно 18–21 тисячі клітин зорової кори. Дослідники оцінювали, скільки інформації про відмінності між зображеннями можна зчитати з сумарної відповіді групи. Активність нейронів не є незалежною: їхній спільний «шум» може ускладнювати розпізнавання сигналу.
Аналіз показав, що такі кореляції уповільнюють приріст доступної інформації, але в дослідженому діапазоні не встановлюють жорсткої межі: зі збільшенням числа нейронів лінійно зчитувана інформація продовжувала зростати. Автори описали цей приріст степеневими закономірностями та оцінили, що може відбуватися для ще більших груп клітин.
Межі висновку
Це результат аналізу записів у мишей, а не пряме вимірювання сприйняття людини. Екстраполяція на більші мережі теж залишається моделлю, яку потрібно перевіряти. Проте робота допомагає точніше оцінювати, як мозок поєднує багато неточних сигналів.
Схожу тему ухвалення рішень за нейронною активністю ми розглядали в новині про те, як мозок розрізняє варіанти до та після вибору.
