Морський лід навколо Антарктиди цього року розрісся до 17,59 млн км² — це третій найнижчий річний максимум за весь період супутникових спостережень, що ведуться з 1978 року. За оцінкою, яку оприлюднило NASA Earth Observatory, найбільшу площу крига займала 14 вересня, після чого почався сезонний спад.
Що саме виміряли супутники
Йдеться про площу океану, де частка морського льоду перевищує встановлений поріг, а не про товщину криги чи загальний обсяг льоду. Морський лід щороку наростає антарктичною зимою та тане влітку. Тому показник річного максимуму варто порівнювати з багаторічним рядом, але не ототожнювати з кількістю льоду на суходолі.
Після кількох років незвично малих площ нинішній результат знову привертає увагу до мінливості Антарктики. Водночас один сезон не пояснює причин змін: на межу криги впливають температура води, вітри й океанічні течії. Дослідникам потрібні довші ряди вимірювань, щоб відокремити природні коливання від стійких тенденцій.
Чому це важливо
Морський лід впливає на обмін теплом між океаном та атмосферою, відбивання сонячного світла й умови для антарктичних екосистем. Супутникові дані дають змогу стежити за його сезонним циклом у масштабі всього континенту, але повнішу картину формують разом із вимірюваннями товщини, стану океану та погодних умов.
Раніше ми розповідали, як NASA досліджувало прихований рельєф під льодом Гренландії. Це інша частина кріосфери, але обидва дослідження показують, чому дистанційні вимірювання важливі для розуміння змін у полярних регіонах.
