Дослідники Caltech, Університету Аризони та інших установ отримали свідчення теплової асиметрії надр Марса. За їхньою моделлю, південна частина надр приблизно на 200–400 °C тепліша за північну й частково розплавлена. Це оцінка за гравітаційними даними, а не пряме вимірювання температури.
Роботу під керівництвом Александра Берна представлено в Nature у серпні 2026 року. Метод припливної томографії використовує сезонні зміни гравітаційного впливу Сонця на Марс, а не тяжіння Фобоса.
Команда проаналізувала дані Mars Global Surveyor, Mars Odyssey та Mars Reconnaissance Orbiter. Малі зміни швидкості апаратів допомогли відновити гравітаційне поле й побудувати модель внутрішньої будови планети.
Теплову аномалію розглядають як можливе пояснення частини магнітних відмінностей між півкулями й швидшого згасання сейсмічних хвиль на півдні. Розуміння цих процесів також важливе для реконструкції давньої історії марсіанської води; саме по собі дослідження не встановлює наявності сучасної рідкої води.
Походження асиметрії залишається невідомим. Серед гіпотез — наслідки великого зіткнення, давня конвекція та геологічні структури, що перешкоджали виходу тепла.
Джерело: повідомлення Caltech від 26 серпня 2026 року.
Відкриття вкотре демонструє, наскільки важливими є дослідження внутрішньої будови планет; цікавий матеріал з архіву про подібні процеси — зміну циркуляції рідкого ядра під Тихим океаном.
